ФРЕНК СИСИН

Френк Сисин навчався в Прінстонському та Лондонському університетах, отримав докторат з історії (Ph.D.) Гарвардського університету, викладав в Гарвардському університеті у 1976–1985 рр. та працював заступником директора Українського наукового інституту Гарвардського університету у 1985–1988 рр.

В 1989 р. Френк Сисин був призначений першим директором Центру українських історичних досліджень при Канадському інституті українських студій (КІУС) Альбертського університету, 1991–1993 рр.— виконував обов’язки директора КІУС. Професор Факультету історії, класики і релігієзнавчих досліджень Альбертського університету.

Нині Френк Сисин головний редактор Проекту перекладу Грушевського, яким видано переклад англійською монументальної десятитомної праці Михайла Грушевського з історії України, “Історія України-Руси”, директор Торонтського відділення КІУС та голова виконавчого комітету Науково-освітнього центру з вивчення Голодомору (HREC) при КІУС. Він бере активну участь в розбудові Програми українських студій в Інституті Гаррімана Колумбійського університету в Нью Йорку.

Фахівець з ранньомодерної та модерної історії України, автор праць “Між Польщею та Україною: Дилема Адама Кисіля, 1600–1653 (Between Poland and the Ukraine: The Dilemma of Adam Kysil, 1600–1653) (1985), ”Михайло Грушевський: Історик і національний пробуджувач” (Mykhailo Hrushevsky: Historian and National Awakener) (2001), а також численних статей про повстання Богдана Хмельницького, ранньомодерну українську історіографію, українську церковну історію, Голодомор 1932–1933 рр., один з редакторів тритомної збірки праць Михайла Зубрицького “Зібрані твори і матеріали”.

В 2010 році на честь Френка Сисина була видана збірка наукових праць “Tentorium Honororum”.

MАРКО РОБЕРТ СТЕХ

Марко Роберт Стех — літературознавець, письменник і культуролог.

Отримав ступінь доктора славістики (Ph.D.), захистивши докторську дисертацію про драматургію Миколи Куліша, в Торонтському університеті, а також володіє ступенем магістра інженерії Торонтського університету.

Марко Роберт Стех займає кілька посад у Канадському інституті українських студій (КІУС) при Альбертському Університеті та Торонтському університеті. Він працює директором видавництва КІУС та його наукових публікацій. Він відповідає за видавництво, завідує проектом «Енциклопедія України» (як її головний редактор) та двома науковими журналами: «East/West: Journal of Ukrainian Studies» та «Ukraina Moderna». Він також є менеджером проекту англомовного видання «Історії України-Руси» Михайла Грушевського.

Автор роману «Голос», збірки есеїв «Есеїстика у пошуках джерел», та експериментального тексту «Невмирущі», упорядник низки книжкових видань літературної спадщини Ігоря Костецького та Юрія Косача та антології сучасної української малої прози в чеських перекладах.

Марко Стех — автор численних літературознавчих статей та продюсер понад 100 авторських телепередач із серії «Очима культури» телепрограми «КОNТАКТ» (OMNI TV, Канада), присвячених вибраним темам з історії української культури.

Марко Роберт Стех — лауреат Міжнародної літературної нагороди ім. І. Кошелівця (2008, Ізраїль), Міжнародної літературної нагороди ім. Миколи Гоголя (2009, Україна) та Міжнародної нагороди «Глодоський скарб» (2014, Україна).

ОЛЕКСАНДР МОТИЛЬ

Олександр Мотиль — художник, письменник, та професор. Двічі номінований на приз Пушкарт у 2008 та 2013 роках, він є автором одинадцяти романів та збірки поезій. Його мистецькі роботи демонструвалися на персональних та групових виставках у Нью-Йорку, Філадельфії, Вестпорті, та Торонто та є частиною постійної колекції Українського музею в Нью-Йорку та Українського культурного центру у Вінніпезі. Він проводив читання своїх художніх творів у кафе «Корнелія Стріт» та поетичному клубі «Бауері» у Нью-Йорку.

Мотиль отримав докторат політичних наук від Колумбійського університету. Протягом років він викладав у Колумбійському університеті, Ліхайському університеті, Києво-Могилянській академії, Гарвардському університеті і на даний час є професором політологіï в Ратґерському університеті у Ньюарку та Українському вільному університеті в Мюнхені. Він часто пише редакційні статті для різних журналів та газет, серед яких Foreign Policy, 19FortyFive, та Kyiv Post.

Олександр Мотиль є автором восьми наукових книг і численних статей. У 2019 році, він став лауреатом преміï Фундаціï Омеляна і Тетяни Антоновичів. Згідно з рейтингом Academic Influence, Мотиль посів шосте місце у десятці найвпливовіших політологів сучасності.

АСКОЛЬД КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ

Аскольд Крушельницький – британський журналіст українського походження та іноземний кореспондент британського видання The Independent. З перших днів нападу Росії на Україну в 2014 році Крушельницький часто перебував разом з українськими солдатами на передовій і писав про війну для провідних міжнародних газет і журналів. Він працював у Лондоні, Празі, Вашингтоні та Києві, писав для The Sunday Times, The Chicago Tribune, Foreign Policy, The National Review, Radio Free Europe/Radio Liberty та The Kyiv Post. Він є автором книги «Помаранчева революція: особиста подорож крізь українську історію» (An Orange Revolution: A Personal Journey Through Ukrainian History), виданої у Великобританії видавництвом Харвілл Секер.

НАДЯ ҐЕРЕЛЮК

Надя Ґерелюк здобула ступінь доктора філософії (Ph.D.) від Факультету слов’янських мов та літератур Торонтського університету. Її перспектива як наймолодшого члена Журі доповнює різноманітні погляди на нові публікації на українські темі інших його членів.

Дослідницькі інтереси Наді Ґерелюк охоплюють сучасну феміністичну українську літературу, автобіографії, політику пам’яті, досвід діаспори і дослідження міграційних процесів. Вона викладала курси з української мови на Факультеті славістики Торонського університету та інших канадських освітніх закладах.

Надя Ґерелюк належить до Наглядової ради Фундації “Будучність” та кількох інших недержавних організацій – Шкільної ради Конгресу українців Канади, відділ Торонто, де вона бере активну участь в розробці навчальних планів, Конгресу українців Канади, відділ Торонто, Ліги українців Канади, Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді.

Одним з благодійних проектів до рад директорів яких належить Надя Ґерелюк є базована в Саскачевані неприбуткова організація “Потічок надій”, що надає допомогу знедоленим дітям в Україні.

Грант на завершення перекладу

1 березня 2025, 00:00 – 31 березня 2025, 23:55

Грант на завершення перекладу

ДАТИ ПОДАННЯ: 1 березня — 31 березня 2025 р. (23:59 EST)
Повідомлення переможців: восени 2025 р.
Кінцевий термін завершення перекладу: 31 грудня 2026 р.

Грант на завершення перекладу надається визначним перекладачам художніх та документальних літературних творів, які сприятимуть кращому розумінню України і українців і становлять значний інтерес для світової української громади.

Грант присуджується щодвароки й має на меті сприяти перекладам визначних творів, насамперед з української та на українську, та їх популяризації.

Кошти надаються для завершення розпочатих перекладів. Відтак Грант покликаний заохотити перекладачів до праці над проектами, за які вони б не бралися без такої підтримки.

Ознайомтеся з Критеріями оцінювання номінацій, якими керуватиметься Журі.

Розміри грантів

Гранти для переможців сягатимуть від 2 000 до 10 000 канадських доларів. У виняткових випадках Журі може збільшити розмір гранту.

Розмір кожного гранту визначається Журі відповідно теми й категорії, до якої належить твір, його обсягу і складності, й з урахуванням інших встановлених критеріїв оцінювання.

Нагорода за книжковий переклад

1 березня 2025, 00:00 – 31 березня 2025, 23:55

Нагорода за книжковий переклад

ДАТИ ПОДАННЯ: 1 березня — 31 березня 2025 р. (23:59 EST)
Для книжок опублікованих: від 1 квітня 2023 р. до 31 березня 2025 р.
Повідомлення переможців: восени 2025 р.
Церемонія вручення нагород: грудень 2025 р.

Нагорода за книжковий переклад Літературного фонду ім. Пітерсона надається щодвароки починаючи з 2021 р. Нагорода присуджується нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української. Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську.

Книжкові переклади іншими мовах, крім англійської, французької та української, також можуть претендувати на Нагороду, якщо тема твору сприяє кращому розумінню України та українців або становить особливий інтерес для світової української громади.

Журі братиме до уваги не лише якість перекладу, але й сукупність інших факторів, серед яких праця автора, перекладача (чи перекладачів), редактора, та видавця.

Нагорода має на меті відзначити кращі приклади успішного співробітництва перекладачів, редакторів і видавців і заохотити підтримку високохудожньої літератури, яка є актуальною для української громади в світі і відображає різноманіття досвіду українців в історичному контексті.

Ознайомтеся з Критеріями оцінювання номінацій, якими керуватиметься Журі.

Розмір Нагороди

Нагорода за книжковий переклад в розмірі 10 000 канадських доларів надається перекладачу й автору книги, кожен з яких отримує по 5 000 канадських доларів. Залежно від кількості поданих заявок, Журі може надати від однієї до п’яти нагород за книжковий переклад в кожен рік проведення конкурсу.

Незвичайні долі звичайних жінок. Усна історія двадцятого століття

Нагороди за книжковий переклад 2023 року:

Іроїда Винницька — редакторка
Марта Олійник — перекладачка

Видавництво Канадського інституту українських студій — видавництво

«Визнається за свою архівну цінність, оскільки вона надає історикам свідчення багатьох поколінь українок Канади, чиї особисті історії були сформовані бурхливими подіями двох світових воєн».

Ця збірка життєвих історій, розказаних десятьма українками Канади, які пережили лихоліття Першої світової війни та жахи Другої світової війни, а потім осіли в Канаді, дає розуміння тяжкого становища людей без громадянства, які опинилися між двома тоталітарними режимами.

Ïï цінність для істориків, науковців, і дослідників полягає в людському обличчі цих розповідей з перших вуст, з усіма їхніми емоціями, глибоко захованими спогадами, та історичними упередженнями. Це моментальний знімок минулого та нагадування про те, який далекий шлях пройшли спільноти Східної та Центральної Європи, щоб залікувати глибокі рани війни. У багатьох відношеннях, ці свідчення є наглядним прикладом того, як безсилля, невдоволення, та фон війни можуть породжувати упередження, конфлікти, та людські трагедії, водночас підкреслюючи часто невловимі прояви людської порядності та тріумфу надії.

Мондеґрін. Пісні про смерть і любов

Нагороди за книжковий переклад 2023 року:

Володимир Рафєєнко — автор
Марк Андричик — перекладач

Український науковий інститут Гарвардського університету — Видавництво

«На знак визнання внеску цієї книги у важливі процеси змін у підході письменників до мови в сучасній українській літературі».

У 2014 році відомий російськомовний письменник, лауреат нагород, з українського міста Донецька вирішив покинути рідне місто, не бажаючи жити під російською окупацією. У 2019 році, вимушено переміщений до Києва, він опублікував свій роман «Мондеґрін. Пісні про смерть і любов», який став його першим літературним твором, написаним українською мовою. Тепер Володимир Рафєєнко стверджує, що не повернеться до написання творів російською мовою, яку колись вважав рідною. Рафєєнко представляє стійку тенденцію серед російськомовних письменників України, які принципово перейшли на написання творів українською. В дійсності, вони змінили не лише засіб спілкування, але й усю свою свідомість і світогляд.

Світлий шлях: історія одного концтабору

Нагороди за книжковий переклад 2023 року:

Станіслав Асєєв — автор
Зеня Томпкінс, Ніна Муррей — перекладачі

Український науковий інститут Гарвардського університету — Видавництво

«На знак визнання цих особистих мемуарів, які не лише свідчать про порушення прав людини з боку Російської Федерації, а й викривають правду про існування неофіційних в’язниць, незаконне позбавлення волі, та тортури, які здійснювали окупанти у м. Донецьк».

Книга розкриває неприховану правду про полон, який стирає межі між людськими почуттями, про життя, яке вирує на сусідній вулиці, про тортури, які стають буденністю, а також про людську жорстокість, яка не має меж. Історія, написана Станіславом Асєєвим, шокує не лише своїм змістом: події, описані автором, відбуваються зовсім поряд — в підвалах окупованого Донецька у наші дні.

У книзі розповідається про особистий досвід журналіста Станіслава Асєєва у сучасному концтаборі під наглядом Федеральноï служби безпеки Російської Федерації (ФСБ). За два роки незаконного ув’язнення на заводі «Ізоляція» Асєєв та його співв’язні пережили жахливе психологічне та фізичне насильство, тортури, приниження, нескінченний страх і страждання. Це історія людини, яка вразлива перед свавіллям, насамперед, озброєних злочинців, історія виживання в місці, де більше не працюють механізми цивілізованого людства, і історія надії залишитися людиною в нелюдських умовах. Полон назавжди змінив погляд автора на життя, але не залишив його безпорадним чи переможеним.